ѕро ћирон≥вський район

ћ≥сто ћирон≥вка

ћирон≥вка - м≥сто районного п≥дпор¤дкуванн¤, розташоване в долин≥ р≥чки –осави. ¬≥дстань до  иЇва - 106 км. Ќаселенн¤ - 15000 чолов≥к. ћирон≥вка - центр однойменного району, площа ¤кого 904кв.км., населенн¤ 55тис.чолов≥к, у т.ч. 78% с≥льського.

ѕоблизу м≥ста розкопано кургани доби бронзи (друге тис. до н.е.), в≥с≥м курган≥в коч≥вник≥в 10- 12 ст., в ¤ких знайдено скелети людей та коней, зал≥зн≥ вудила, стремена та р≥зн≥ прикраси. Ќа околиц≥ ћирон≥вки ви¤влено глин¤ний посуд, бронзове дзеркало ск≥фського часу, грецьку посудину 6 - 4 ст. до н.е., а також скарб ювел≥рних речей 11-12 ст., що складаЇтьс¤ з ср≥бних гривень, браслет≥в, ланцюжк≥в та намиста.

ћ≥сто засновано в перш≥й половин≥ 17 ст. ѕочаток йому поклав хут≥р козака з ѕолтавщини ћирона «еленого. « його ≥менем ≥ пов'¤зана назва м≥ста. —ел¤ни ћирон≥вки, ¤к ≥ навколишн≥х с≥л, зазнавали жорстокоњ експлуатац≥њ польськоњ шл¤хти; багато лиха завдавали напади татар, ¤к≥ несли смерть ≥ руйнуванн¤.

∆ител≥ ћирон≥вки вз¤ли активну участь у визвольн≥й в≥йн≥ 1648 - 1654 рр. „имало њх влилос¤ до загон≥в ≤.Ѕогуна, ћ. ривоноса. Ќа. початку липн¤ 1648 року Ѕ.’мельницький розташував б≥л¤ ћирон≥вки на берез≥ р≥чки –осави св≥й в≥йськовий таб≥р. “ут же 24 лютого 1649 року ’мельницький в≥в переговори з посланц¤ми польського корол¤, п≥сл¤ поразки п≥д Ѕерестечком у 1651 роц≥ ≥ в червн≥ 1654 року ћирон≥вка та сус≥дн≥ села знову с тали м≥сцем зосередженн¤ сил дл¤ боротьби проти ворога. «в≥дси ж Ѕогдан ’мельницький писав 2 червн¤ 1654 року лист царев≥ ќлекс≥ю ћихайловичу з приводу допомоги рос≥йських в≥йськ: "ќ сем паки и паки радуемс¤".

¬ 1667 роц≥ за јндрус≥вським перемир'¤м ћирон≥вка залишилась п≥д владою ѕольщ≥, що було закр≥плено ≥ "в≥чним" миром 1686 року. јле народ не припин¤в боротьби проти шл¤хти. Ќа початку 18 ст. повстали козаки та сел¤ни, очолен≥ полковником —амусем. ѕольськ≥ залоги були знищен≥, повстал≥ прис¤гнули на в≥рн≥сть –ос≥йськ≥й держав≥.

ѕ≥сл¤ ѕрутського миру сюди знову повернулас¤ польська, шл¤хта, ¤ка посилила експлуатац≥ю покр≥пачених сел¤н. «а люстрац≥Їю 1765 року в сел≥ було 87 двор≥в! 75 з них сплачували щор≥чно 1024 злотих р≥зноман≥тних податк≥в, в т.ч. косове, осипове, колове, ставкове та ≥н.

¬ часи  ол≥њвщини ћирон≥вка була районом, де проходила збройна боротьба проти польсько-шл¤хетського гн≥ту. ¬есною 1768 року через ћирон≥вку проходили на ‘аст≥в загони гайдамак≥в на чол≥ з ћ.Ўвачкою ≥ ј . ∆урбою, ¤к≥ розправл¤лис¤ ≥з ненависними гнобител¤ми.

«а наступн≥ чверть стол≥тт¤ к≥льк≥сть сел¤нських двор≥в зменшилась (њх стало 83), зате непом≥рно зросли феодальн≥ повинност≥. «а ≥нвентарем Ѕогуславського староства, куди входила ћирон≥вка, в 1789 роц≥ жител≥ села сплачували 6544 злотих р≥зноман≥тних податк≥в.

« к≥нц¤ 18 ст. ћирон≥вка стала власн≥стю граф≥в Ѕраницьких. п≥сл¤ ≥нвентарноњ реформи сел¤ни втратили понад 20 проц. кращих с≥ножатей ≥ польових над≥л≥в, ¤к≥ були в њх користуванн≥. —ел¤ни виступали проти ≥нвентар≥в, розорювали меж≥, захоплювали в≥д≥бран≥ у них с≥ножат≥ та ≥нш≥ земл≥.

Ќа передодн≥ реформи 1861 року в ћирон≥вц≥ нал≥чувавс¤ 331 сел¤нський дв≥р, у т. ч. 167 двор≥в п≥ших, 142 - городник≥в та 22-т¤глих, сел¤ни користувалис¤ 1608,5 дес¤тинами земл≥, але вона розпод≥л¤лас¤ нер≥вном≥рно. “¤гл≥ мали в середньому по 12 дес¤тин на дв≥р, п≥ш≥ - майже наполовину менше, а городники волод≥ли клаптиками земл≥ значно менше дес¤тини. ѕричому за одну дес¤тину польового над≥лу сел¤ни платили щор≥чно пом≥щику оброк -5 крб.10 коп. ср≥блом, або в≥дбували панщину - 20 чолов≥чих дн≥в з двору. –уками кр≥пак≥в лише прот¤гом 1845-1850 рр. пом≥щик побудував к≥лька млин≥в на р≥чках Ѕутен≥ та –осав≥, велик≥ гребл≥, винокурню, цегельню, а в 1858 роц≥ - цукровий завод.

∆ител≥ села боролис¤ проти кр≥посного права ≥ в час  ињвськоњ козаччини 1855 року. ќдним з орган≥затор≥в виступу тут був в≥дставний солдат ё.Ћисогоренко, ¤кий (нав≥ть п≥сл¤ приходу в≥йська) провадив серед жител≥в аг≥тац≥ю, спр¤мовану проти пом≥щика та м≥сцевих властей. ѕ≥сл¤ реформи 1861 року сел¤ни одержали 2091 дес¤тину земл≥ та ще й найг≥ршоњ, за ¤ку мали сплатити 45 025 крб. ƒо того ж вони були позбавлен≥ права користуватис¤ л≥сом, полювати, ловити рибу у навколишн≥х р≥чках та ставках ≥ нав≥ть збирати в л≥с≥ хмиз.

Ќезадоволен≥ граб≥жницькою реформою, сел¤ни в≥дмовл¤лис¤ платити викуп за землю, ¤к ≥ ран≥ше, продовжували полювати в л≥сах, ловити рибу в р≥чках та ставах. “ак, у березн≥ 1866 року вони в≥дмовилис¤ в≥д викупу 160 дес¤тин непридатноњ земл≥ ≥ вир≥шили в≥дкласти на два роки викуп за над≥льн≥ земл≥. „астина сел¤н, переважно з числа городник≥в, в≥дмовилас¤ в≥д над≥лю ≥ в пошуках засоб≥в до ≥снуванн¤ залишила село. Ќа 1863 р≥к, коли ћирон≥вка стала волосним центром, в сел≥ нал≥чувалос¤ 1865 жител≥в.

” 1869 роц≥ Ѕраницьк≥ продали своњ земл≥ разом з цукровим заводом уд≥льному в≥домству. Ќа завод≥ працювало 550 роб≥тник≥в, переважна б≥льш≥сть з них - поденщики. —еред роб≥тник≥в було багато ж≥нок та д≥тей.

–озвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин все б≥льш зм≥нював ћирон≥вку. ѕрокладена в 1867 роц≥ ‘аст≥вська зал≥зниц¤ через ћирон≥вку спри¤ла зростанню села ¤к значного центра торг≥вл≥ хл≥бом, цукром, крупою. “ут було побудовано ц≥лий р¤д вод¤них млин≥в ≥ в≥тр¤к≥в, велик≥ цегл¤н≥ склади дл¤ зб≥жж¤.

Ќа 1895 р≥к у ћирон≥вц≥ разом з прис≥лком б≥л¤ зал≥зничноњ станц≥њ нал≥чувалось понад 360 двор≥в, де проживало 3442 чолов≥ка. Ќа 1900 р≥к з 3521 дес¤тини земл≥ 1166 належало уд≥льному в≥домству, 40 - церкв≥ ≥ лише 2615 дес¤тин сел¤нам.

¬икористовуючи дешеву робочу силу, товариство цукрозаводчик≥в, що придбало завод, швидко розбудовувало п≥дприЇмство. ѕрокладенн¤ зал≥зниц≥ в к≥лька раз≥в здешевило перевозку цукру до  иЇва, пол≥пшило доставку палива. ¬ к≥нц≥ 90-х рок≥в на завод≥ щор≥чно переробл¤лось 154 тис. берк≥вц≥в бур¤к≥в, п≥дприЇмство давало продукц≥њ на 580 тис. крб. ¬ 1899 роц≥ тут працювало 625 роб≥тник≥в, з них 579 - м≥сцев≥ жител≥. ¬ 1900 роц≥ почалос¤ переобладнанн¤ заводу, по¤вилось електроосв≥тленн¤, а в 1906 - проклали зал≥зничну л≥н≥ю в≥д станц≥њ до заводу. ѕ≥сл¤ перебудови п≥дприЇмство переробл¤ло за добу 5 тис. цнт. бур¤к≥в. ¬насл≥док переобладнанн¤ зменшилас¤ к≥льк≥сть роб≥тник≥в. ¬ 1903 роц≥ на завод≥ працювало 350 - 420 чолов≥к.

ѕрацювати доводилос¤ в дуже важких умовах. –обочий день тривав 12 - 14 годин на добу. ¬ласники заводу не дбали про техн≥ку безпеки, вони турбувались т≥льки про своњ прибутки, нестримно посилюючи експлуатац≥ю труд¤щих. Ѕ≥льш≥сть роб≥тник≥в жила в темних бараках. “ут спали на нарах по к≥лька дес¤тк≥в чолов≥к.

Ћ≥карн¤ з одним л≥карем ≥ фельдшером м≥стилась у трьох сирих к≥мнатах ≥, нав≥ть за визначенн¤м фабричного ≥нспектора, "мала занеха¤ний вигл¤д". ” церковнопараф≥¤льн≥й школ≥ ћирон≥вки 1861 року навчалос¤ всього 30 учн≥в, а Їдиним учителем був п≥п. ¬ 1869 роц≥ почала працювати двокласна земська школа, ¤ка мала близько 100 учн≥в ≥ 5 учител≥в, а в 1876 роц≥ в≥дкрили однокласне народне училище, ¤ке в≥дв≥дували 70 учн≥в.. «емське двокласне училище заснували; лише в 1909 роц≥. ѕри цукровому завод≥ ≥снував клуб, в ¤кому працював драматичний гурток, де в 1910 - 1912 рр. у спектакл¤х виступав ¤к драматичний актор ј.ѕ.’орошун.

“руд¤щ≥ ћирон≥вки активно в≥дгукнулис¤ на революц≥йн≥ под≥њ 1905 року. 2 грудн¤ на заклик м≥сцевого жител¤ ћакара —обка роб≥тники заводу припинили роботу. —тражники були неспроможн≥ з≥рвати м≥тинг. ¬икликан≥ драгуни заарештували "п≥дбурювач≥в", та нова зм≥на роб≥тник≥в в≥дмовилас¤ працювати. —трайкар≥ вимагали п≥двищенн¤ в 1,5 рази зароб≥тноњ плати, добивалис¤ права обирати старосту й роб≥тничих депутат≥в, свободи роб≥тничих збор≥в, заборони зв≥льн¤ти роб≥тник≥в без згоди делегат≥в, припиненн¤ арешт≥в роб≥тник≥в, запровадженн¤ восьмигодинного робочого дн¤. —трайк тривав до 12 грудн¤.  ер≥вниками його були син ћ.—обка - слюсар ћихайло —обко, роб≥тники √.ƒрига ≥  .Ўкл¤ренко. јдм≥н≥страц≥¤ погодилас¤ на вибори роб≥тниками старости й депутат≥в, п≥двищила на 50 проц. платню ≥ нав≥ть погодилас¤ заплатити роб≥тникам 500 крб. за час .страйку. јле через дек≥лька дн≥в на завод прибув каральний заг≥н, кер≥вники страйку були заарештован≥. ”  .Ўкл¤ренка п≥д час обшуку знайшли нелегальну л≥тературу, у роб≥тника ≤.Ћамазова - зброю. Ќа початку лютого 1906 року мала м≥сце спроба орган≥зувати страйк зал≥зничник≥в, але жандарми заарештували "п≥дбурювача" роб≥тника Ќ.’уторного. ѕроте арешти не могли припинити революц≥йноњ роботи. ” березн≥ 1907 року ур¤дник допов≥дав начальству, що ним знайдено прокламац≥њ ≥ зашифрований лист, з ¤кого видно, що п≥дп≥льники ћирон≥вки одержують велик≥ парт≥њ прокламац≥й дл¤ розповсюдженн¤. —еред знайдених "антиур¤дових матер≥ал≥в" було 17 брошур ≥ лист≥вок. ¬ к≥нц≥ кв≥тн¤ власт≥ направили в ћирон≥вку ≥ в навколишн≥ села, де " в≥дчувавс¤ неспок≥й", каральний заг≥н, були проведен≥ нов≥ арешти.

ѕ≥сл¤ придушенн¤ революц≥њ 1905 - 1907 рр. власники цукрового заводу посилили експлуатац≥ю труд¤щих. ¬ 1913 роц≥ завод виробив 423 тис. пуд≥в цукру. «ац≥кавлен≥ насамперед у зростанн≥ прибутк≥в, цукрозаводчики вжили заход≥в щодо пол≥пшенн¤ ¤кост≥ сировини. ¬осени 1911 року ¬серос≥йське товариство цукрозаводчик≥в орган≥зувало в ћирон≥вц≥ науково-досл≥дну селекц≥йну станц≥ю —початку вона мала д≥л¤нку земл≥ в 110 га, де проводилис¤ досл≥ди щодо впливу на п≥двищенн¤ врожайност≥ й цукровост≥ бур¤к≥в. ѕочалас¤ тут робота ≥ з селекц≥њ цукрових бур¤к≥в, озимоњ пшениц≥ та в≥вса. „астина м≥сцевих роб≥тник≥в працювала на буд≥вництв≥ шосе з ћирон≥вки до волосного центру -  озина, ¤кому було п≥дпор¤дковано село, ≥ дал≥ до  анева. јле дорогу, буд≥вництво ¤коњ розпочали в 1912 роц≥, так ≥ не проклали. “¤жким було становище сел¤н ћирон≥вки. Ќа 506 господарств припадало всього 1609 дес¤тин земл≥, та й вона все б≥льше зосереджувалас ь у заможних. 60 господарств не мали земл≥, 333 - мали до 5 дес¤тин, а 12 - понад 10 дес¤тин. « початком першоњ св≥товоњ в≥йни населенн¤ ћирон≥вки зменшилос¤ внасл≥док моб≥л≥зац≥њ майже на третину. √олод ≥ холод лютував у с≥м'¤х труд¤щих. Ѕ≥л¤ заводу збиралис¤ натовпи людей, що вимагали роботи ≥ хл≥ба. ѕосилилась активн≥сть сел¤нства. ѕ≥д тиском мас  ан≥вський пов≥товий земельний ком≥тет у вересн≥ прийн¤в постанову про передачу сел¤нам приватновласницькоњ земл≥, ¤ка до 1 жовтн¤ 1917 року не буде зорана. як пов≥домл¤ли м≥сцев≥ власт≥ у телеграм≥ губернському ком≥сару “имчасового ур¤ду, "у багатьох економ≥¤х сел¤ни, посилаючись на цю постанову, перешкоджають оранц≥. —амочинн≥ д≥њ загрожують розростис¤ у велик≥ аграрн≥ заворушенн¤". ¬есною 1921 року с≥льська –ада вид≥лила землю п≥д плантац≥ю бур¤к≥в дл¤ заводу, нар≥зала сел¤нам 113 над≥л≥в присадибноњ земл≥. –озпочала роботу ћирон≥вська науково-досл≥дна селекц≥йна станц≥¤, ¤ка зайн¤лас¤ виведенн¤м нових високоврожайних сорт≥в цукрових бур¤к≥в, пшениц≥ та ≥нших культур. ≈коном≥чний ≥ культурний розвиток ћирон≥вки пожвавивс¤ з 1923 року, коли вона стала районним центром. ѕровадилис¤ роботи щодо розвитку зал≥зничного вузла, будувалис¤ нов≥ кол≥њ, депо тощо. ¬ 1923 роц≥ було здано в експлуатац≥ю зал≥зничну кол≥ю ћирон≥вка -  агарлик. «наченн¤ вузла ще б≥льше п≥дн¤лось, коли в 1938 роц≥ в≥дкрили зал≥зничну л≥н≥ю ћирон≥вка -  ан≥в. –азом ≥з зростанн¤м цукрового заводу зм≥цнювавс¤ радгосп. ¬ 1932 роц≥ в≥н мав 2367 га земл≥. ¬рожай зернових в 1933 роц≥ становив 15-16 цнт . з га, а нас≥нн¤ цукрових бур¤к≥в 8 - 10 цнт. ” в≥дд≥лку "¬ербова" було створено ферму на 100 кор≥в.

¬ 1931 роц≥ було створено ћирон≥вську ћ“—, ¤ка спочатку мала 26 трактор≥в, 4 комбайни, 10 с≥валок.

ћ“— розширювалас¤, зокрема, було орган≥зовано ≥ добре оснащено ремонтну майстерню, ¤ка в 1938 роц≥ стала окремим ремонтним м≥жрайонним п≥дприЇмством. Ќа курсах готувалис¤ квал≥ф≥кован≥ механ≥затори, ¤к≥ переймали досв≥д ударник≥в област≥.

Ѕоротьба за висок≥ врожањ невдовз≥ дала добр≥ насл≥дки. ѕрот¤гом 1932 - 1936 рр. колгоспники збирали в середньому по 15 цнт . зернових з га. Ќам≥тились усп≥хи у вирощуванн≥ цукрових бур¤к≥в.

¬елику допомогу колгоспам надавала ћирон≥вська науково-досл≥дна селекц≥йна станц≥¤. ¬ 1925 роц≥ вчен≥ станц≥њ передали на державне сортовипробуванн¤ новий сорт пшениц≥ "”крањнка".

«авд¤ки допомоз≥ досл≥дноњ станц≥њ невпинно п≥двищувалас¤ урожайн≥сть та цукрист≥сть бур¤к≥в. ” 1940 роц≥ завод переробл¤в за добу вже близько 9 тис.цнт. бур¤к≥в.

« кожним роком ћирон≥вка зростала. якщо в 1924 роц≥ в ћирон≥вц≥ проживало 3940 чолов≥к, то в 1938 роц≥, коли вона стала селищем м≥ського типу, число жител≥в зб≥льшилось до 6616 чолов≥к. ¬≥дкрилис¤ ун≥вермаг, побутов≥ майстерн≥, чайн≥, њдальн≥ тощо.«ростав добробут населенн¤, його культура. ” 1934 роц≥ семир≥чну трудову школу селища реорган≥зовано в середню, в≥дкрито веч≥рню школу. Ќа 1937 р≥к у школах ћирон≥вки набувало знань близько 1000 учн≥в. ” цьому ж роц≥ дес¤тир≥чка дала перший випуск своњх вихованц≥в. ¬елику культосв≥тню роботу провадили клуби, б≥бл≥отеки.

ћирн≥й творч≥й прац≥ рад¤нських людей перешкодила в≥йна, розв'¤зана г≥тлер≥вськими загарбниками. ” к≥нц≥ липн¤ - на початку серпн¤ поблизу ћирон≥вки розгорнулис¤ запекл≥ боњ. „астини 26 арм≥њ стримували наступ фашистськоњ грипи "ѕ≥вдень". ћирон≥вка к≥лька раз≥в переходила з рук в руки. –ад¤нськ≥ воњни про¤вл¤ли масовий героњзм. √рупа б≥йц≥в, ¤ку очолював лейтенант ѕастушенко (492 полк, 199 стр≥лецька див≥з≥¤), 31 липн¤ прорвалас¤ в ћирон≥вку, вогнем з ручного кулемета розс≥¤ла заг≥н ворога, знищила к≥лька дес¤тк≥в г≥тлер≥вц≥в ≥ захопила велику к≥льк≥сть зброњ та спор¤дженн¤. ¬ к≥нц≥ липн¤ п≥д ћирон≥вкою в≥в усп≥шн≥ бойов≥ д≥њ рад¤нський бронепоњзд є 56, що прикривав в≥дх≥д частин 14-го кавкорпусу, над ¤ким нависла загроза оточенн¤. √ероњчний бронепоњзд в≥в боњ б≥л¤ ћирон≥вки до 6 серпн¤, коли за наказом командуванн¤ в≥д≥йшов до  анева, де прикривав переправу наших в≥йськ через ƒн≥про. «а зразкове виконанн¤ бойових завдань 29 грудн¤ 1941 року командир бронепоњзда кап≥тан ѕ. .≤щенко ≥ ком≥сар пол≥трук ¬.ќ. озар≥н були нагороджен≥ орденом Ћен≥на, висок≥ ур¤дов≥ нагороди одержали й ≥нш≥ члени команди. њњ д≥ла стали основою сюжету к≥ноф≥льму " ‘ортец¤ на колесах"  ињвськоњ студ≥њ ≥м.ƒовженка, за сценар≥Їм ¬. ондратенка.

ѕ≥сл¤ захопленн¤ ћирон≥вки окупантами був встановлений режим грабеж≥в ≥ терору. Ќа земл¤х селекц≥йноњ станц≥њ став хаз¤йнувати н≥мецький пом≥щик. ѕол≥цањ нага¤ми виган¤ли людей на роботу. ¬ перш≥ ж дн≥ окупац≥њ за наказом н≥мецького коменданта були пов≥шен≥ к≥лька жител≥в ћирон≥вки. ‘ашисти насильно забирали молодь на каторжн≥ роботи в Ќ≥меччину.

“а фашистам не вдалос¤ зламати рад¤нських людей. ¬ район≥ ћирон≥вки розпочала д≥¤ти п≥дп≥льна парт≥йна орган≥зац≥¤, очолювана ≤. .ѕриймаком. Ќа травень 1942 року вона зросла до 40 чолов≥к. Ќародн≥ месники знищували окупант≥в , виводили з ладу паровози, зд≥йснювали авар≥њ поњзд≥в. ќдним ≥з зв'¤зк≥вц≥в ц≥Їњ орган≥зац≥њ у ћирон≥вц≥ був прац≥вник хл≥бопекарн≥ њњ. я. Ўарафан. ѕотрапивши у ворожу засаду, в≥н в≥дстр≥лювавс¤ до останн ьо го патрона. ” червн≥ на баз≥ п≥дп≥льноњ парт≥йноњ орган≥зац≥њ було створено партизанський заг≥н, ¤кий розгорнув бойов≥ операц≥њ проти ворога. Ќародн≥ месники в район≥ ћирон≥вки вивели з ладу 25 локомотив≥в , знищили 240 г≥тлер≥вц≥в, пошкодили 35 км л≥н≥й зв'¤зку ворога. ¬ грудн≥ 1942 року заг≥н ≤.  . ѕриймака об'Їднавс¤ з партизанським загоном –жищ≥вського району. ¬ ћирон≥вц≥ з осен≥ 1941 року д≥¤ла також п≥дп≥льна комсомольсько-молод≥жна група, до ¤коњ входили ќ.√ордЇЇв, я.Ѕуслов, ≤.÷иганенко, „уЇв та ≥н. ѕ≥дп≥льники мали рад≥оприймач , розповсюджували серед населенн¤ лист≥вки. ¬осени 1942 року гестап≥вц≥ натрапили на сл≥д патр≥от≥в, частина ¤ких загинула смертю героњв у фашистських кат≥вн¤х.

31 грудн¤ 1942 року оформивс¤ ћирон≥вський п≥дп≥льний райком  ѕ(б)”, ¤кий очолив ≥нженер цукрового заводу ¬.ћ.Ќовицький. ƒо складу ком≥тету ув≥йшли роб≥тники цукрового заводу ј.—идоренко, ј.ћ.¬ороний та ћ.—.ћирошник. –айком створював парт≥йн≥ орган≥зац≥њ в селищ≥. «окрема, з с≥чн¤ 1943 року активно працювала п≥дп≥льна парт≥йна орган≥зац≥¤ на станц≥њ ћирон≥вка, ¤кою керував ћ.∆овтоног. ¬она розповсюджувала лист≥вки ≥ пов≥домленн¤ –ад¤нського ≥нформбюро, орган≥зувала бойову групу, що виводила з ладу паровози, обладнанн¤ депо, визвол¤ла з ешелон≥в людей, ¤ких везли на каторжн≥ роботи в Ќ≥меччину. « кв≥тн¤ 1943 року на станц≥њ почала д≥¤ти диверс≥йна група в склад≥ 34 чолов≥к п≥д кер≥вництвом зал≥зничника ‘.я.—изова. ѕ≥дп≥льники виводили з ладу локомотиви та вагони, знищили 7 автомашин, 410 тонн бензину тощо. ¬ листопад≥, коли з'¤вилас¤ загроза провалу, група влилас¤ до партизанського загону, ¤кий д≥¤в у район≥ ћирон≥вки. ¬ 1943 роц≥ на зал≥зничн≥й д≥льниц≥ ћирон≥вка - “аганча д≥¤в також партизанський заг≥н п≥д командуванн¤м я.≤.—иворонова.

ƒовгожданий день визволенн¤ настав 31 с≥чн¤ 1944 року. –ад¤нськ≥ частини, зламавши оп≥р ворога, що вперто оборон¤вс¤, оволод≥ли цукрозаводом ≥ визволили селище та зал≥зничну станц≥ю. Ќа фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни самов≥ддано боролис¤ проти г≥тлер≥вц≥в 1237 жител≥в ћирон≥вки. «а героњзм, про¤влений у бо¤х, ур¤дових нагород удостоЇно 475 чолов≥к. —в¤то шанують жител≥ ћирон≥вки пам'¤ть про героњв, полеглих у бо¤х з фашизмом.

¬еликих руйнувань завдали фашисти ћирон≥вц≥. ¬они висадили в пов≥тр¤ депо та ≥нш≥ станц≥йн≥ споруди, зруйнували цукрозавод.

« перших дн≥в визволенн¤ труд¤щ≥ селища самов≥ддано працювали, в≥дбудовуючи зруйноване господарство. ќчолила боротьбу труд¤щих парт≥йна орган≥зац≥¤ району, що на 1944 р≥к нал≥чувала 16 комун≥ст≥в, а вже наступного року - понад 100 чолов≥к.

“руд¤щ≥ ћирон≥вки зд≥йснили величезну роботу, в≥дбудовуючи п≥дприЇмства. Ќевдовз≥ на завод≥ ввели в д≥ю кисневу установку дл¤ зварювальних роб≥т. ¬ липн≥ 1944 року завод селище одержали струм в≥д невеликоњ електростанц≥њ, зведеноњ на р.–осав≥. ¬ цьому ж роц≥ почала працювати машинно- тракторна майстерн¤.  олгоспники в≥дремонтували млин, в≥дбудували колгоспн≥ прим≥щенн¤. ” колгосп≥ "Ѕ≥льшовик", завд¤ки трудовим зусилл¤м член≥в арт≥л≥, було, вчасно з≥брано врожай.

1944 року. «а усп≥шне виконанн¤ державного плану хл≥бозагот≥вель ур¤дових нагород була удостоЇна велика група труд≥вник≥в ћирон≥вки. «а активну участь у в≥дбудов≥ народного господарства 150 передовик≥в виробництва нагороджено медаллю "«а доблесну працю у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥ 1941 Ц 1944 рр." «а вклад у в≥дродженн¤ зруйнованого окупантами господарства, комсомольськ≥й орган≥зац≥њ ћирон≥вського району 28 кв≥тн¤ 1946 року було вручено „ервоний прапор ÷  Ћ —ћ”.

¬≥дновила роботу ћирон≥вська науково - досл≥дна селекц≥йна станц≥¤, ¤к≥й було завдано збитк≥в на суму понад 9,6 млн. крб. —танц≥¤ одержала всеб≥чну допомогу в≥д труд¤щих ћосковськоњ, „ел¤б≥нськоњ, ярославськоњ та ≥нших областей. њй передали понад 100 гол≥в худоби, техн≥чн≥ засоби. « ––‘—–, √руз≥њ, ¬≥рмен≥њ надходило сортове нас≥нн¤. «≥браний вих≥дний ≥ г≥бридний матер≥ал став базою дл¤ виведенн¤ нових сорт≥в пшениц≥ та ≥нших культур.

«а активною допомогою роб≥тник≥в заводу та всього населенн¤ ћирон≥вки швидко зростало господарство радгоспу. ¬ 1945 роц≥ з 927 га було з≥брано 30,6 тис. пуд≥в зерна, з них 2,4 тис. понад план. ќдержали добрий врожай ≥ бур¤кового нас≥нн¤. ¬ 1944 роц≥ стала до ладу ћирон≥вська ћ“—. Ќалагодилас¤ п≥дготовка кадр≥в механ≥затор≥в. ¬же в 1945 роц≥ курси випустили близько 20 тракторист≥в.

јктив≥зувалос¤ культурне житт¤. ѕрот¤гом 1944 - 1945 рр. стала до ладу середн¤ школа, б≥бл≥отека. ƒо дн¤ зал≥зничника в 1945 роц≥ в≥дкривс¤ в≥дбудований клуб зал≥зничник≥в.

¬ 1947 роц≥ було зак≥нчено в≥дбудову кол≥йного господарства вузла, паровозного депо. ѕ≥зн≥ше, у 1951 роц≥ прокладено другу кол≥ю зал≥зниц≥, а ще через два роки здано в експлуатац≥ю ≥ новий вокзал, збудований за проектом арх≥тектора ѕ.‘. расицького.

¬ к≥нц≥ 1955 року цукровий завод, заново в≥дбудований ≥ обладнаний новим устаткуванн¤м, працював вже на повну потужн≥сть. ћодерн≥зац≥¤ п≥дприЇмства продовжувалась ≥ дал≥. Ќа 1965 р≥к тут було вироблено вже 399 тис. цент. цукру. “ехн≥чна потужн≥сть заводу неухильно зростала. ¬ 1966 роц≥ тут переробл¤лос¤ за добу 10 тис. цент. бур¤к≥в.

¬ 1966 роц≥ за систематичне ѕеревиконанн¤ завдань ур¤дових нагород була удостоЇна велика група передовик≥в виробництва, у т.ч. ордена Ћен≥на - ќ.ѕ. орн≥Їнко, ордена “рудового „ервоного ѕрапора - ≤.—.–искаль, ћ.—. ухар, X.™.–уденко.

¬ 1969 роц≥ завод вже переробл¤в щодоби 18,5 тис. цент. бур¤к≥в; колектив одержав перех≥дний „ервоний прапор ћ≥н≥стерства харчовоњ промисловост≥ —–—–. « 1958 року в ћирон≥вц≥ став працювати м≥жколгоспний цегельний завод. «а роки семир≥чки в значн≥ п≥дприЇмства перетворилис¤ авторемонтний завод ( до 1953 року - м≥жрайонн≥ майстерн≥ ), кукурудз¤но-кал≥брувальний ≥ маслоробний заводи, промкомб≥нат.

«начним господарством м≥ста стало автотранспортне п≥дприЇмство (з 1959 до 1966 року - автопарк). якщо в 1960 роц≥ воно мало лише 4 автобуси ≥ 60 вантажних автомашин, то в 1969. роц≥ - близько "40 автобус≥в, що обслуговують 12 маршрутних л≥н≥й, 97 вантажних автомашин. ¬ 1960 роц≥ зак≥нчилас¤ електриф≥кац≥¤ д≥льниц≥ 93 ћирон≥вка - ‘аст≥в ѕ≥вденно-«ах≥дноњ зал≥зниц≥.

¬еликих усп≥х≥в дос¤гла ћирон≥вська науково-досл≥дна селекц≥йна станц≥¤ ≥м.—тарченка. ƒо 40-р≥чч¤ ¬еликого ∆овтн¤ њњ колектив вив≥в новий сорт пшениц≥ ћирон≥вська 264, а згодом сорт ћирон≥вська 808,  ињвська 893. ƒо знаменного юв≥лею 50-р≥чч¤ ¬еликого ∆овтн¤ була виведена ћирон≥вська ёв≥лейна 50, врожайн≥сть ¤коњ понад 65 цнт. з гектара. ¬сього за роки –ад¤нськоњ влади на станц≥њ виведено 36 нових сорт≥в зернових та зернобобових культур, трав. ¬се нове, передове, що створюЇтьс¤ тут, швидко стаЇ надбанн¤м виробництва. «добутки станц≥њ - результат наполегливоњ роботи колективу вчених. ѕонад 20 рок≥в тут працюють досв≥дчен≥ науковц≥ - Ѕ.ћ.ƒубиневич , ¬.ћ.√риньов , ‘.ѕ.Ћитвиненко ,ј.—. ћайданних та ≥нш≥. «а велик≥ усп≥хи у створенн≥ й впровадженн≥ високопродуктивних сорт≥в озимоњ пшениц≥ ћирон≥вська науково-досл≥дна селекц≥йна станц≥¤ 25 травн¤ 1967 року була нагороджена орденом Ћен≥на, њњ директору ¬.ћ.–емеслу присуджена Ћен≥нська прем≥¤; його удостоЇно званн¤ √еро¤ —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥. ¬ 1968 роц≥ станц≥¤ була перетворена в ћирон≥вський науково-досл≥дний ≥нститут нас≥нництва ≥ селекц≥њ пшениц≥.

”сп≥шно розвиваютьс¤ колгоспи. ¬ 1950 роц≥ арт≥л≥ "Ѕ≥льшовик" та ≥м.Ѕудьоного (с.Ќовоолександр≥вка) Їдналис¤, утворивши колгосп ≥м.∆данова, ¤кий невдовз≥ став одним з передових господарств област≥. ” 1959 роц≥ до нього приЇднавс¤ ≥ колгосп ≥м.—тал≥на. Ќовостворене велике багатогалузеве господарство з кожним роком дос¤гало все б≥льших виробничих усп≥х≥в, особливо у вирощуванн≥ цукрових бур¤к≥в. «окрема, у 1964 роц≥ середн≥й врожай бур¤к≥в з гектара становив 400 цнт. «а самов≥ддану працю голова колгоспу ќ.√.Ѕузницький у 1958 роц≥ був удостоЇний високого званн¤ √еро¤ —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥, його обрали депутатом ¬ерховноњ –ади —–—–. ”р¤довими нагородами у 1965 роц≥ було в≥дзначено 80 труд≥вник≥в району, у т. ч. велика група колгоспник≥в арт≥л≥ ≥м.∆данова. ÷ей колгосп став своЇр≥дною експериментальною базою, де перев≥р¤лас¤ врожайн≥сть нових сорт≥в с≥льськогосподарських культур. ¬ 1960 роц≥ тут стали вирощувати пшеницю ћирон≥вська 264, ¤ка на досл≥дних д≥л¤нках давала по 45-50 цнт. з гектара. « 1961 року колгосп почав спец≥ал≥зуватис¤ на в≥дгод≥вл≥ великоњ рогатоњ худоби та свиней. Ќеухильно зростала механ≥зац≥¤ виробництва. Ќа 1969 р≥к колгосп мав 2612 га земельних уг≥дь, з них 2428 орноњ земл≥, 52 га - саду, 96 га став≥в з розвиненим рибним господарством.

« великими усп≥хами прийшов колгосп ≥м.∆данова до 50-р≥чч¤ ∆овтн¤. ”рожайн≥сть зернових за 1965-1967 рр. в середньому дор≥внювала 37 цнт. з га, в т.ч. пшениц≥ - 40,5 цнт., бур¤к≥в - 426,5 цнт. з га. Ќа 100 га с≥льськогосподарських уг≥дь вироблено 371 цнт. м'¤са, 661,3 цнт. молока, а на одну фуражну корову надоЇно в середньому по 3000 кг молока. ¬ юв≥лейному 1967 роц≥ одержали врожай цукрових бур¤к≥в по 458 цнт. з га, а передова ланка ћ.  уценко - 578 цнт. √рошовий прибуток колгоспу в юв≥лейному , роц≥ перевищив 2 млн.крб. «а дос¤гненн¤ у виконанн≥ план≥в загот≥вель продукт≥в с≥льського господарства, проведенн¤ мел≥орац≥њ, впровадженн¤ науки ≥ передового досв≥ду колгосп ≥м.∆данова в 1967 роц≥ було в≥дзначено високою ур¤довою нагородою - орденом Ћен≥на. ѕрибуток колгоспу за восьму п'¤тир≥чку зб≥льшивс¤ на 65% (в 1970 роц≥ в≥н становив 2,8 мли крб.), а оплата прац≥ колгоспник≥в - на 36 процент≥в.

–азом з розвитком економ≥ки зростало ≥ саме м≥сто, зм≥нювалос¤ його лице. «'¤вилис¤ ц≥л≥ вулиц≥ нових будинк≥в. «а роки п'¤тир≥чки побудовано 6 багатоповерхових будинк≥в з площею понад 6 тис. кв. метр≥в, 236 ≥ндив≥дуальних будинк≥в. ћ≥сто газиф≥коване, тут прокладено водопров≥д, б≥льш≥сть вулиць заасфальтовано, упор¤дковано тротуари. ¬ 1967 роц≥ молодь м≥ста заклали новий м≥ський парк, а також посадили понад 16 тис. фруктових та декоративних дерев.

« кожним роком удосконалювалось побутове обслуговуванн¤ труд¤щих. ƒо њх послуг - великий побутовий комб≥нат, що мав к≥лька цех≥в ≥ ательЇ, де працювало понад 50 чолов≥к. ” м≥ст≥ д≥Ї готель, к≥мнати дл¤ прињжджих на вокзал≥ та цукровому завод≥. “орговельна мережа ћирон≥вки нал≥чуЇ понад 40 магазин≥в, у т. ч. великий ун≥вермаг, 6 продовольчих магазин≥в. ѕрацюють ресторан ≥ кафе, що розм≥стилис¤ в новому, великому ≥ красивому будинку, 2 чайн≥, 4 њдальн≥, понад 10 буфет≥в та к≥оск≥в.

ћирон≥вка - бальнеолог≥чний курорт (з 1958 року), в≥домий в крањн≥ завд¤ки ц≥лющим джерелам радонових вод. ¬ обласн≥й ф≥з≥отерапевтичн≥й л≥карн≥ у ћирон≥вц≥ (до 1964 року - бальнеолог≥чна) усп≥шно л≥кують пол≥артрит, ревматизм та ≥нш≥ захворюванн¤. «а роки ≥снуванн¤ курорту в ньому пройшли л≥куванн¤ понад 42 тис. хворих.  олектив курорту, в склад≥ ¤кого 21 л≥кар≥ понад 70 чолов≥к середнього медперсоналу, працюЇ в≥дм≥нно.

¬ районн≥й л≥карн≥, 2-х л≥карських оздоровчих пунктах, медпунктах, ¤к≥ д≥ють на вс≥х великих п≥дприЇмствах ћирон≥вки, працюють 37 л≥кар≥в ≥ понад 100 чол. середнього медперсоналу.

Ќевпинно розвиваЇтьс¤ народна осв≥та. ¬ ћирон≥вц≥ д≥ють 4 середн≥ школи, де набуваЇ знань понад 2 тис. учн≥в. ѕрацюЇ музична школа, в ¤к≥й навчаЇтьс¤ понад 130 учн≥в. ѕедагог≥чний колектив м≥ста нал≥чуЇ 125 чолов≥к.

« кожним роком в м≥ст≥ розширюЇтьс¤ мережа культурно-осв≥тн≥х заклад≥в. “ут д≥ють м≥ський палац культури ≥з залом дл¤ гл¤дач≥в на 750 м≥сць, будинок культури цукрового заводу, клуби зал≥зничник≥в, науково-досл≥дного ≥нституту селекц≥њ ≥ нас≥нництва пшениц≥, в≥дд≥лку радгоспу, колгоспу ≥м.∆данова. ѕрацюють три велик≥ б≥бл≥отеки. ѕонад 350 мешканц≥в м≥ста беруть участь у робот≥ гуртк≥в художньоњ самод≥¤льност≥, зокрема п'¤ти великих хорових колектив≥в , двох драмгуртк≥в, к≥лькох духових оркестр≥в, танцювального гуртка.

„ималих усп≥х≥в дос¤гнуто ≥ в спортивно-масов≥й робот≥. ” м≥ст≥ д≥¤ли спортивн≥ орган≥зац≥њ:" олос", "Ћокомотив", "јвангард" та "—партак", ¤к≥ об'Їднували близько 800 чолов≥к.  оманди легкоатлет≥в та волейбол≥ст≥в ћирон≥вки - неодноразов≥ переможц≥ обласних спортивних змагань, зокрема 1968 ≥ 1969 рок≥в.

Ќа даний час на територ≥њ м≥ста ћирон≥вки функц≥онують маслозавод (ј“"—ќћћј—"), харчокомб≥нат, цукровий завод, автоп≥дприЇмство, хл≥бозавод, ремонтний завод, асфальтобетонний завод. ™ в м≥ст≥ 4 середн≥ школи, 4 дит¤ч≥ садки, вузлова зал≥знична станц≥¤.

¬ 1970 роц≥ в м≥ст≥ був збудований великий ѕалац культури на кошти колгоспу ≥м. Ѕузницького. ѕри ѕалац≥ культури був орган≥зований ансамбль п≥сн≥ ≥ танцю "„орнобривець" , ¤кий ось уже б≥льше 28 рок≥в хвилюЇ гл¤дач≥в своњм самобутн≥м мистецтвом, незм≥нно викликаЇ у них почутт¤ щирого захопленн¤ ≥ радост≥ в≥д зустр≥ч≥ з чар≥вним ≥ прекрасним св≥том п≥сн≥, музики ≥ танцю.

—творений у 1970 роц≥, "„орнобривець" швидко завоював попул¤рн≥сть ≥ вже через два роки отримав високе званн¤ народного. ¬≥д виступу до виступу зростаЇ виконавська майстерн≥сть ансамблю, р≥вень його наближаЇтьс¤ до профес≥йного. Ќезабаром " „орнобривець" став одним ≥з кращих колектив≥в ”крањни.

ѕолон¤ть вокально-хореограф≥чн≥ композиц≥њ у виконанн≥ самод≥¤льних митц≥в, украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥, танц≥ ≥ музика, що с¤ють смарагдами у концертних програмах ансамблю, творч≥сть ¤кого прославл¤Ї красу р≥дного краю, його людей, будн≥ та св¤та украњнського народу. «а роки свого ≥снуванн¤ Д„орнобривецьФ дав понад 1500 концерт≥в, п≥дготував 40 нових програм, з ¤кими виступав у ћоскв≥, ≈стон≥њ, Ѕ≥лорус≥њ, јзербайджан≥. ћабуть, немаЇ такого куточка на ”крањн≥, де б не побували митц≥.

‘ранц≥¤ й ¬еликобритан≥¤, √рец≥¤ й ≤спан≥¤, јлжир ≥ Ѕолгар≥¤. ÷е далеко не повний перел≥к крањн, через ¤к≥ прол¤гли гастрольн≥ маршрути Д„орнобривц¤Ф, одного з кращих самод≥¤льних ансамбл≥в п≥сн≥ ≥ танцю  ињвщини - лауреата республ≥канськоњ прем≥њ ≥мен≥ ћ.ќстровського.

Ќазва ансамблю походить в≥д назви кв≥тки, осп≥ваноњ у п≥сн¤х. Ќародн≥ традиц≥њ визначають ≥ репертуар "„орнобривц¤".

 ожна нова зустр≥ч з ансамблем - то св¤то нашоњ духовност≥, нашоњ невмирущоњ украњнськоњ культури.

¬ 1985 роц≥ в ћирон≥вц≥ був споруджений мемор≥альний комплекс до 40 - р≥чч¤ ѕеремоги у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥, ¤кий будували вс≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ м≥ста. ¬ центр≥ комплексу п≥дн≥маЇтьс¤ в небо облицьований мармуром шпиль до нього прикр≥плено бронзову стр≥чку з скульптурою воњна. ѕоруч - ¬≥чний вогонь ≥ плити з пр≥звищами тих, хто пол≥г захищаючи ≥ визвол¤ючи наше м≥сто в≥д ворог≥в, та загиблих на фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни мирон≥вчан.

¬ 1997-1998 рр. вступив в д≥ю сучасний зерновий елеватор по переробц≥ б≥лкових ≥ ол≥йних культур, ¤кий збудували по ѕроекту украњнсько-американсько-н≥мецького центру агроб≥знесу ј“ " ињв - јтлантик - ”крањна". «авданн¤ цього елеватору переробл¤ти сою, р≥пак, ≥нш≥ бобов≥ культури з тим, щоб виробл¤ти дл¤ ”крањни протењн. ‘≥нансово - економ≥чна криза торкнулас¤ ≥ мого м≥ста, але жител≥ м≥ста ћирон≥вки спод≥ваютьс¤ на краще житт¤ та не втрачають оптим≥зму.

ќриг≥нал з ћирон≥вка.com.ua