Працівники українськонімецького товариства ФЕРВАЛсервіс, що діє при комунальному ремонтному підприємстві "Металіст" у Карапишах, активно готуються до жнив. Комбайнери О.І.Троценко, Г.М.Сосюра, П.І.Володько, О.І.Дятел ремонтують "Домінатори" та "Командори". А допомагають їм у цьому робітники "Металіста" токар В.І.Васічкін, зварювальник А.Г.Шолудивий, слюсарі І.О.Водоп'ян, Ю.О.Водоп'ян, Г.П.Ліщенко.

Я - пенсіонер, фронтовик, постійний передплатник газети «Миронівський край». Часто читаю в ній про різні господарства району, про те, як вони хазяйнують. Думаю, пора написати і про пустовітівський кооператив «Відродження П», членом якого я є. У лютому 2002 року група пустовітчан із своїми 196 паями об'єдналася у кооператив і назву йому дала за надією на краще - «Відродження П». Головою його обрали нашого земляка Василя Овсійовича Крика, який має великий досід роботи керівника колгоспу.
Влітку цього ж року відремонтували техніку, придбали посівматеріал, а восени посіяли пшеницю. На жаль, зима виявилася несприятливою і довелося пересівати. Ну, та це вже в минулому. Після збирання рожаю 2003 року кооператив розрахувався з своїми пайовиками. Нам видали на кожен паї по 1500 кг зерна та по 25 кг цукру.
В цьому році нам трохи легше. Обійшлися без сторонньої допомоги в осінній та весняній посівних кампаніях. До речі, сіяли пшеницю сорту «Розівська-7» на площі 170 гектарів. бачили б ви зараз, яка це гарна пшениця! Я ніколи не спостерігав такого кущіння озимини. Подумати тільки, від одної зернини виросло від 11 до 17 стеблин. І на кожній — колосок довжиною 15 сантиметрів. Любо дивитися! Посіяли також ячмінь, овес, просо, гречку, соняшник, посадили картоплю.
Нині в кооперативі активно готуються до жнив. Купили нові трактори «МТЗ-80» і «Т-150К», лущильник АГД-2,3, виготовили своїми силами три культиватори, ще один лущильник. Потурбувалися і про жниварів. З автобуса зробили пересувний будиночок механізатора. Тут є кухня, їдальня, кімната відпочинку і душова. Це і людям потрібно, та й гроші таким чином економляться, бо не їздимо тепер часто з Пустовіт на кооперативні поля багато кілометрів внаслідок того, що закритий переїзд біля Вікторівки.
Взагалі, в кооперативі працює 17 постійних трудівників, а під час сезонних робіт - до 25. Заробітна плата їм видається щомісяця, регулярно. Також кооператив не має бюджетної і кредиторської заборгованості.
Я поцікавився у В.Крика, яким буде розмір оплати в цьому році за здані в оренду земельні паї? Беручи до уваги непогані види на врожай, відповів керівник, менше, як в минулому році, не буде. Єдине, що турбує, це ціни на енергоносії. Якщо їх не знизять до нормального рівня, то селу буде надзвичайно тяжко вижити в такій обстановці.
Хочу сказати, що кооператив має і свиноферму в середньому на 150 голів. Свині в хорошому стані, прмиіщення відповідає вимогам ветсанітарії, проводиться ветнагляд. Цілком правильно, що правління кооперативу взяло курс на збільшення свинопоголів'я.
Отазк живе наш кооператив «Відродження П», отак живемо ми, пайовики. Маємо надію, що житимемо ще краще.

Минуло не так багато часу, як на ринку в Миронівці гостинно відчинив свої двері павільйон, де продається риба та ковбаси, а ще сири, майонез, консерви і подібне. Розташувався він у відремонтованому за вимогами євростандарту колишньому приміщенні залізничної їдальні. Хто тут не був, не бачив, може лиш уявити, як стало гарно. А декотрі з тих, хто щодня торгує, хто час від часу купує, погодилися поділитися враженнями. Найперше: чи зручно працюється продавцям?

Наталія Валентинівна СІКАЛЕНКО (продає ковбаси, сир):

- Я підприємець з 9літнім стажем. Отож вважайте, що 9 років простояла на базарі: влітку - на сонці, а зимою - на морозі. Було спекотно й дуже холодно. А працювати в приміщенні - зовсім інша справа. В холодну пору року воно опалюватиметься. А зараз тут прохолодніше, ніж надворі. Бувало, раніше, під час сильного вітру, то й намет не рятував: пил летів просто на товар. А кому ж хочеться купувати брудну ковбасу? Тепер - жодного пилу, все чисте і свіже, бо зберігається в холодильниках і холодильних вітринах.

Охайні прилавки, холодильні камери і вітрини, зручні полички і все інше, як у великому гастрономі. Звідки це все?

Олександр Михайлович ГОЛОВКО (торгує переважно курячим м'ясом):

- Ми, тобто я і колеги по ринку, купили все необхідне устаткування за власні гроші. Платимо лише за оренду приміщення, за воду та електроенергію. Я не шкодую, що трохи витратився. Сподіваюся на більші прибутки, ніж коли торгував на вулиці. Бо раніше брав товару стільки, скільки міг продати за один раз. Бувало, не вистачало, а часом і залишалося. Змушений був везти додому. Тепер же все, що не продав, залишаю в холодильнику. І воно не псується. Можу дозволити собі запропонувати покупцям значно ширший вибір. У мене кури і «морозівські», і «гаврилівські», і «Наша Ряба». Так що не соромно за свій товар перед людьми. Ми і в торгівлі мусимо йти до євростандартів. Покупці чекають від нас цього вже давно.

Чи вдалося на ринку хоч на крок наблизитися до таких стандартів? Про це скажуть і продавець, і покупець.

 Ігор Олександрович ГОЛУБОВИЧ (продає рибу):

- Думаю, що так. Але не більш, як на крок. Звичайно ж, торгувати в приміщенні не те, що надворі. Всілякі тут холодильники-морозильники. Це, звичайно, зручно і добре. Та тут дуже потрібна ще і витяжка. Риба, хоч не зіпсована, а має специфічний запах, який не всім подобається. Нам обіцяють і кондиціонери поставити. Чекаємо та сподіваємося. Ще одна важлива деталь: серед покупців стало більше інтелігентних людей, які раніше купували в магазинах, бо базару не довіряли, не були впевнені в якості наших товарів.

Леонід Дмитрович ЛОБОДА (пенсіонер):

- Відкриття цього павільйону - справді крок до євростандартів, хоч і не все ще так, як повинно було б бути. Та все ж приємно, що в Миронівці стараються створити зручності як для продавців, так і для покупців.

Людмила Миколаївна ГАРАЄВА (в декретній відпустці):

- Донедавна я купувала ковбаси та сир переважно в магазинах. Там трохи дорожче, зате точно знаєш, що все свіже. Коли ж почав працювати цей павільйон, зайшла з цікавості. Сподобалося. Тепер завжди все тут купую.

Світлана Вікторівна ЧУЧУК (робітниця ВАТ «Миронівський ЗВКК»):

- Я і раніше завжди на ринку купувала, але не у будь-кого, а у «своїх» продавців. І тепер завжди підходжу до їхніх прилавків. Помітно збільшився асортимент ковбас, сирів, риби. І продавці ввічливіші стали. Щоправда, раніше в мене не було з ними жодних конфліктів, а все ж відчувається, що вони хочуть більше догодити покупцеві. Думаю, це і є євростандарт...